На своїй сторінці ми вже неодноразово
надавали роз’яснення, як діяти у разі необхідності зрізання чи кронування
зелених насаджень в населеному пункті. Проте, як показує досвід, багато наших співгромадян не знають
про те, що не можна вийти на прибудинкову територію
та самовільно спиляти там дерево. За такі дії можна не тільки наразитись на штраф, а ще й
доведеться сплачувати немалі збитки.
Отже, що потрібно знати, та як
діяти у випадку, якщо потрібно спиляти дерево на території громади.
Порядок видалення дерев у населених пунктах затверджений постановою
Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів,
газонів і квітників у населених пунктах».
Що стосується видалення дерев на земельній ділянці, яка перебуває у
приватній власності: насадження (видалення) дерев на присадибній ділянці
здійснюється за рішенням самого власника, користувача земельної ділянки, без
згоди відповідних служб та без сплати їх відновної вартості.
Навіть якщо та земельна ділянка, на якій розташовані житловий будинок і
господарчі будівлі, тобто земельна ділянка являється присадибною не
приватизована, зрізати дерева може господар на свій власний розсуд.
Якщо дерево росте за межами присадибної земельної ділянки, наприклад біля
паркану, у такому випадку видалення дерев здійснюється за рішенням виконавчого
органу міської, селищної, сільської ради. Для цього особа, яка хоче зрізати
зелені насадження, повинна звернутися до органу місцевого самоврядування із
заявою, а відповідна комісія вивчає це питання, складає акт обстеження тих
насаджень, що підлягають видаленню, і видає заявнику копію рішення. У рішенні
вказується і сума відновної вартості зелених насаджень, що підлягають
видаленню.
За зрізання дерев заявник не у всіх випадках повинен сплатити відновну
вартість зелених насаджень. Так, згідно постанови КМУ «Про затвердження Порядку
видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» сплата не
проводиться:
під час реконструкції або капітального ремонту об’єкта благоустрою;
знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев (тобто з пошкодженнями та
вадами стовбурів різного походження, а також самосійних і порослевих дерев з
діаметром кореневої шийки не більш як 5 см;
ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється
деревами;
досягнення деревом вікової межі тощо.
Без сплати відновної вартості здійснюється видалення зелених насаджень на
земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній
ділянці за рішенням власника (користувача) земельної ділянки.
А
якщо самовільно зрубати дерево - будуть проблеми.
З 1 січня 2019 року вступив в
силу Закон про "Про внесення змін до деяких законів України щодо
збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених
лісоматеріалів".
Згідно із законом, незаконна
порубка і пошкодження дерев або чагарників тягнуть за собою накладення штрафу
на громадян від 15 до 30, а на посадових осіб - від 75 до 150 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян. Тобто, це 255 гривень – 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені особою, яку
протягом року було піддано адміністративному стягненню, передбачають накладення
штрафу на громадян від 30 до 60, а на посадових осіб - від 300 до 600
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім цього, плюс відшкодування
збитків залежно від діаметру пня незаконно зрізаного дерева. Для прикладу, якщо
діаметр пня незаконно зрізаного дерева у межах населеного пункту 50
сантиметрів, то доведеться відшкодувати збитки на суму 2800 гривень, і це
незалежно, яке дерево, дуб чи вільха. Якщо ж це дерево зрізане за межами
населеного пункту, у лісі або на землях сільськогосподарського призначення, то
відшкодування за такий же самий діаметр пня – 50 сантиметрів – ще більше – 11
тисяч 201 гривня.
Закликаємо і органи місцевого самоврядування, і балансоутримувачів зелених
насаджень і громадян дотримуватися законодавства та не знищувати зелені
насадження в населених пунктах.